« Який найбільший скарб у нашому житті?»,-
Спитала Мудрість у маленької дитини
« Це мамині долонечки м’які», -
Відповіла малеча,
« А, ще - тата руки сильні»
До юності звернулась Мудрість знов:
« Що у житті шукатимете Ви віднині?»
« Знання, уміння, ще терпіння і любов,
Щоб збудувати мир і затишок своїй родині».
До сивини звернулась Мудрість напослід:
« Що скажете про скарб найбільший у житті,
Який, можливо, зберегли чи розгубили?»
« Рід мій – моє буття і небуття,
Дочки мої й сини, батьки і небо рідної країни.
Все пам’ять береже, як найцінніший скарб –
Найперші спогади про цвіт, біля тинку, калини,
Про руки ніжні матінки, матусину любов,
Про літні солов’їні ночі і дівчини очі сині,
Про першу усмішку дитини, її кроки і слова,
Про розповідь онукам про безмежне небо синє,
Про шаблю прадіда i характерників дива,
I заповіту берегти
Найбільший в світі скарб – свою родину!»
Який найбiльший скарб у нашому життi?
© Copyright: Бандольерка, 2016
Свидетельство о публикации №116021800412
Свидетельство о публикации №116021800412
Рецензии