Безмiр тебе полюбила
Що не в силах сховати свої мідні крила.
Шаленію від повені лоску краси
І щебечу,що безмір тебе полюбила.
Ти даруєш заласся лиш зблиском очей.
Що пробуджує чашу душі достобіса.
Я багнула затятих завітних плечей
І кохатиму,будь "Прометей" чи гульвіса.
Ти розділиш зі мною утіху й прогар,
В Ельдорадо тропу прокладемо лиш двоє.
Неоцінний у всесвіті люду товар-
Це кохання, яке відчувають обоє
Свидетельство о публикации №116021608415