Я з'їм твої мармеладні вуста,
Які цілують моє оголене тіло,
Зупинюсь та порахую до ста,
Відчувши що давно тобою боліла.
Усмішка розцвіте з твоїм поцілунком,
Зародиться щось велике в душі,
Зарум'янеться шкіра від візерунку,
Та спливуть думки більш інтимніші.
Вже руки ковзають то вниз, то вгору,
Спадає по плечах м'яке волосся
І ніби доросле кіно із монітору,
Бентежить зір, щоб блаженство збулося.
Я тоді впізнала в тобі наге божество,
Яке лащилось і звивалось мов ошаліле,
Моє тіло в твоїх руках враз ожило,
Ставши вмить соковите і спіле.
І пізніше ти випив мене до краплі,
Радівши, що вкусив заборонений плід,
А я п'яніла тоді у душі насправді,
Що ти першим відкрив мій закритий світ.
Кiно
© Copyright: Марианна Медзинская, 2016
Свидетельство о публикации №116021600154
Свидетельство о публикации №116021600154
Рецензии