Сонце, йду тобi назустрiч, йду назустрiч!
Сонце, йду до тебе вгору на гостину,
Шляхом зимним через гори, через луки,
Під пісні ранкові радісні пташині…
Ми з тобою посідаємо край Неба,
Заведемо невибагливу розмову…
Рожевітиме усе навкруг від тебе,
Напуватиметься Світлом і Любов’ю…
Дріботітимуть дощі в холодні води…
Ми з тобою милуватимось на хмари…
Не сховають ані вдачі, ані вроди
Діти Сонця, променисті диво-чари…
Пригощатимеш високим частуванням –
Для Душі, а не для розуму, чи крові…
Неможливо відбуватися прощанням,
Причастившись усвідомленням Любові…
16.02.2016
Свидетельство о публикации №116021610961