колиска

Всміхається у небі день у день
Знайома зірка, те руде дівчисько.
Земля-земля, ріднесенька колиска,
Можливо скоро свято і прийде.
І ти зітхнеш полегшено, спокійно,
Коли не лишиться уже ні де
Помазаників зіркової трійні,
Коли не буде на тобі людей.
Вже скоро, мабуть, вірус той минеться.
Останній лайк приреченій юрбі,
І ти нарешті будеш у безпеці.
Та чи потрібен спокій той тобі?


Рецензии