Следы на песке Из Натали Бугаре Вариант 2-й

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2014/10/14/8976
               


Ни облачка в небе…сапфир – ни пылинки,
И море блестит…изумруд – как стекло.
А здесь затерялась моя половинка…
Иль за' море бризом её занесло?..

Но – сумерки вдруг, всё вокруг затеняя…
Лучом серебристым отогнана мгла.
Всплеснулось. Иль рыба такая чудная?
Вот лодка – ни паруса нет, ни весла…

Агатовый отсвет в зеркальном монисте
Жемчужин отборных – всё небо искрит.
И сотнею бабочек сорваны листья
В росистую яшму: здесь сумрак царит…

Брожу до утра я по пене прибоя,
Янтарной зари ожидаючи шпиль.
Я снова, судьба, разминулась с тобою,
Из бури попала в отчаянья штиль…

В топазовых тает рассвет пелеринках,
За ним таю я в неизбывной тоске.
Но так же упрямо ищу половинку –
За мной остаются следы на песке…


Оригинал:


Сапфірове небо, ніде ні хмаринки.
Смарагдове море, прозоре мов скло.
Десь тут заблукала моя половинка…
Чи бризом за море її занесло?

Опалові сутінки впали зненацька,
І місяць доріжку сріблясту проклав.
Сплеснулось. Це риба така чудернацька?
Ось лодка стара без вітрил і весла...

Агатове небо в зіркастім намисті –
З добірних, яскравих, рожевих перлин.
Мов сотня метеликів зірване листя,
Все в росяній яшмі холодних краплин.

Блукаю до ранку по піні прибою…
Аж поки зоря не розлила бурштин.
Я знов розминулася, доле, з тобою,
потрапивши з бурі у відчаю штиль.

Cвітанок топазовий - сотня відтінків.
Дарма, бо самотності мучить суккуб…
І я все шукаю свою половинку,
Позаду лишивши сліди на піску...


http://www.stihi.ru/2015/03/01/934
(здесь - первый вариант...)