А весна ж буяла

Паморозь лягає світом...
Відлітає осінь на крилі.
Не цвісти коханню цвітом -
Понесли у вирій журавлі.

Осінь...А весна ж буяла,
Сонцю все всміхалося, цвіло -
Я без тями покохала...
Осінь... Та кохання не пройшло.

Щастя, довго як блукаєш.
Мабуть загубилось десь в імлі.
Ой, кохання! Серце краєш -
Прилітай скоріше на крилі.

Я радію, бо кохаю -
То дарма, що біль мені в душі.
Як же довго я чекаю -
Милий, любий де ж ти? Поспіши!

Паморозь лягає світом,
Ой, кохання! Спогади весни.
Щастя десь блукає літом,
І приходить лиш в дівочі сни.


Рецензии