Осінь. Гуляє вітер в садах,
Коси деревам він розпліта.
Часті на землю линуть дощі.
Щастя своє ми не зберегли.
А за вікном - осіння злива,
Жбурляє вітер жовкле листя.
Хіба то осені провина
У тому, що любов не вийшла?
В калюжах дощ стрибає, скаче,
І грім у бубони гуркоче,
А на душі сопілка плаче,
Що знов любов прийти не хоче.
Може зів’яли наші серця?
Осінь кохання геть унесла?
Зникли щасливі лагідні сни,
Свідки вони моєї весни.
А за вікном - осіння злива,
Жбурляє вітер жовкле листя.
Хіба то осені провина
У тому, що любов не вийшла?
В калюжах дощ стрибає, скаче,
І грім у бубони гуркоче,
А на душі сопілка плаче,
Що знов любов прийти не хоче.
1998
Осiнь
© Copyright: Сергей Белогуров, 2016
Свидетельство о публикации №116021400813
Свидетельство о публикации №116021400813
Рецензии