По життю бредеш й не помічаєш,
Серед сірості буденних справ,
Що зовсім поруч своє щастя маєш,
І зовсім поруч те, що ти давно шукав.
***
Нас поглинають ці часи рутинні,
І позбавляють відчуття добра,
А наші дні все ж швидкоплинні,
І часу згодом вже й нема.
***
Потрібно інколи назад нам обернутись,
Або хоч оком кинути у різнобіч,
Можливо в роздуми слід окунутись,
Побуть з собою віч-на-віч.
***
І лиш зробивши зможеш зрозуміти,
Що поряд ті, що вірні будуть назавжди,
Лиш зрозумій ти це мій друже,
І не дозволь у даль від тебе їм утікти...
Буденна сipiсть
© Copyright: Евгений Гайдай, 2016
Свидетельство о публикации №116021401581
Свидетельство о публикации №116021401581
Рецензии