Примарним захватом життя
Роками йдемо, часом навмання.
Світанки та заходи зустрічаємо,
На кращі дні таємно сподіваємось,
Але насправді в серці знаємо,
Що як посіяли- так і пройдуть жнива.
Нас поглинають марні сподівання-
Приречуємо себе на страждання.
Захоплені буденністю в'язкою,
Ми часу не знаходим пильнувати за собою.
Даремно- помилки, що скоєні,
Повинні стати цінним навчанням.
Недолiками власними ми грiємось-
Не дивно те, що ми не розуміємось.
Та спiльна мова не для всiх складна-
З собою розумийтеся зповна...
Життя саме з ким треба об'єднає
И зрозумiється творити як дива.
Примарним захватом життя
© Copyright: Там Кошка, 2016
Свидетельство о публикации №116021200958
Свидетельство о публикации №116021200958
Рецензии