Навіщо ти така сумна?
Така тривожна та печальна?
Чому згасаєш на очах
Неначе свічка поминальна?
Навіщо плачеш кожну мить
Сльозами гіркими до ранку?
Про що скалічена мовчиш,
Як йдеш до церкви на світанку?
Він не повернеться на жаль…
Забрав його кривавий лютий.
З тих пір розлука та печаль
До твого серденька прикуті.
Не віриш ти, що він помер,
Коли пішов на смерть під кулі.
В Небесній сотні він тепер…
Та не повернеш дні минулі.
Його чекаєш кожну мить,
Хоч ходиш на сиру могилу…
Душа загублена болить
І відчайдушно просить Миру.
24-25.01.2015.
Відео на вірш тут https://www.youtube.com/watch?v=7Zvx_8ab_XI
Дружинам Героiв
© Copyright: Сергей Дроботенко, 2016
Свидетельство о публикации №116021210998
Свидетельство о публикации №116021210998
Рецензии
Вірш просто супер. Як мені шкода тих людей, котрі втратили своїх родичів, близьких людей. Це жахливо, не дай Боже, таке трапитись...
Дякую!
Елизавета Бащева 18.02.2016 17:42 • Заявить о нарушении
Дякую!
Елизавета Бащева 18.02.2016 17:42 • Заявить о нарушении
Так, дуже шкода. Але їх справді пам'ятатимуть.
Дякую за відгук
Сергей Дроботенко 18.02.2016 20:26 Заявить о нарушении
Дякую за відгук
Сергей Дроботенко 18.02.2016 20:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.