Я все життя, горнувся до прекрасного
Я все життя, горнувся до прекрасного,
Я все життя читав. Що сам хотів.
Тепер націлився я тільки до сучасного,
І нема у мене, зайвих для вас слів.
Знаю, що культура людину возвишає,
Це той цемент, що робить нас людьми.
А хто сьогодні нічого не читає,
Скаже мені, де завтра будемо ми.
Ми майже всі, сидимо в багнюці,
І дехто з нас, до неї уже звик.
То ж вибачте мені і моїй думці,
Я до тої багнюки, не привик.
Можливо ми відмиємось, в Європі,
Нині туди наша дорога повела.
Залишимось там, у їхньому сиропі,
Якою б дальше наша доля, не була.
10:33.11.02.2016.
Свидетельство о публикации №116021109782