Ти моя втіха в безлюдному всесвіті,
Немов вовки разом, тільки у двох,
І так спокійно разом, що більш нічого непотрібно нам,
Здається час завмирає і попереду нескінченне блаженство,
Усі частинки поєдналися в ціле.
Дивишся мені в очі і я відчуваю що це та сама важлива мить мого життя,
Яка, як в останній раз може більше ніколи не відбутися ...
Від цього так важко дихати...
Ці почуття душать...
Викликаючи парадоксальне збудження,
Так дивно ...
Дві закоханні половинки чекають як мить зблизить їх,
І ділять час, який так швидко плине в обіймах вічності "тут і зараз".
Почуття
© Copyright: Воланд-Сет, 2016
Свидетельство о публикации №116021100748
Свидетельство о публикации №116021100748
Рецензии