Має Київ двох синів могутніх.
Над Дніпром веселка виграва.
Вічне їх минуле,гарне і майбутнє,
в серці розливаються від вдяності слова.
Пр.
Береги,береги.
Правий красень над водою,
всю скарбницю віків
він зберіг для нас с тобою.
Береги,береги.
Дивовижним білим птахом
лівий берег пливе
над Славутичем-рікой.
Пр.
Скільки раз роз"єднані ви були.
Запеклись на серці ті часи.
Не зломали вас,тим горем не зігнули.
Київ посміхається від вашої краси.
Пр.
Кручі київські посивіли з роками.
Лавра золотом віншує давнину.
Як же сталось так,ну що зробилось з нами?
молодієм ми прийнявши в спадок сивину.
Пр.
Береги. укр
© Copyright: Елена Васильевна Собко, 2016
Свидетельство о публикации №116021103797
Свидетельство о публикации №116021103797
Рецензии