Позич, або Дума про студента Голоту
Гуляв студент Голота, як панич.
Неділю й понеділок жив красиво,
З вівторка починається Позич.
Позич – це штука хитра і підступна,
Позич – епоха голоду і сліз.
Далеко ще стипендія наступна –
Студент Голота у кредит заліз.
З купюри посміхається Шевченко,
Голота теж підморгує йому.
Дощем осіннім капали проценти,
Співаючи про суд і про тюрму.
В кіно ходити – не кредит гасити:
Голота ремінь міцно затягнув,
І довелося гроші попросити
У друзів, про яких давно забув.
Неділя. Свято. Пиво. Торба. Гроші.
Голота радий. І не тільки він:
З’явились раптом люди нехороші –
Лишились в торбі тільки редька й хрін.
Бандити посміхнулися глузливо
І сіли у покоцаний «Москвич».
Голота лиш крізь зуби плюнув криво
І знов те саме: «Ну здоров, Позич»…
Свидетельство о публикации №116021004043