Весна. Засію благодатну ниву
Зерном любові. Хай воно зросте,
Зазеленіє й розповість про те,
Як розгадав я загадку мрійливу,
Прекрасну, ніжну, щиру, незлобливу;
Як дивовижне сяйво золоте
В твоє волосся квіти заплете.
А я зрадію. Покорюся диву.
Наллється молодістю червня жито…
Радій душа! – тоді підемо жити
Удвох із нею в наш маленький рай.
Настане в серпні час косі співати,
А нам невтомно з радістю збирати
На все життя любові урожай.
***
© Copyright: Дмитрий Левадко, 2016
Свидетельство о публикации №116021003932
Свидетельство о публикации №116021003932
Рецензии