Коли те, що хочеш сказати - не слова..
І, з часом, - рідніше за всіх.
Тому відпускав. Однією
Лиш думкою жив серед втіх..
Корив себе, бився за обрій,
Вагаючись без вороття.
В твоій тільки посмішці добрій
Моє відбивалось життя.
Я чув про тих інших і бачив -
Неспішно згортаєш запал..
По лініях тіла зазначив,
Що то був не твій п'єдестал.
Як твій чоловік, відчувати
Повинен тебе на вустах..
Я зміг би таке написати,
Хіба що - лише в твоїх снах.
Посмію назвати своєю,-
На всі низки змін не зважав.
Я стала твоєю сім'єю, -
Такою, як ти уявляв.
10.02.2016 03:10 Ольга Тєльна
Свидетельство о публикации №116021001513