Не для тебе мiй вiрш

НЕ ДЛЯ ТЕБЕ МІЙ ВІРШ...

Не для тебе мій вірш, заспокойся,
Не про тебе цей спів у гаю,
Тільки слів, прошу я, не цурайся
Та й не стій більше тут, на краю.

То не я так співаю тихенько,
То душа моє серденько рве,
Тому ллється вже пісня жвавенько,
І до себе вона мене зве.

Віч - на -  віч з нею я розмовляю
Під той приспів, що ллється у гай,
Котрий завжди я в себе вкрапляю,
Це вже звичай такий... Пам’ятай...

Ти не стій на краю... Обірвешся...
Та й у прірву впадеш водночас.
Я чекаю, коли обізвешся,
Щоб і ти заспівав хоч би раз.

Лиш тоді ти мене зрозумієш,
Промовчиш і у крик не зійдеш,
Враз свій жах на скалі намалюєш,
Обережно зайдеш в мою тиш.

Може, й ти заспіваєш зі мною,
Щоби злобу повітря знесло,
Щоб наповнилось серце весною,
Тоді сонце скоріше б зійшло.

4.03.2012


Рецензии
ГАРНА ВИРШИ. дюже гарна.Я разумию украинский язык. Пишу вот на каком - не понять.
Язык славянский, не понимать - преступление.

Раиса Ворфоломеева   27.02.2021 16:04     Заявить о нарушении
Позвольте Вас обнять за это и низко голову склонить...

Виктор Плут   27.02.2021 16:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.