***

I
Так тихо. Тільки серце б’ється. Чуєш?
У темряві намацавши диван,
Спи і не бійся – завтрашній обман
Прийде лиш завтра. Ти його відчуєш.               

Так буде. Це твоя зоря віщує.
Те ж саме говорив старий Уран:
«Не ухилитись від наскрізних ран,
Котрі вам Завтра щедро подарує.»

Мовчи. Не говори мені і слова.
І тиша, й темрява такі чудові.
І ще не починав цвіркун промов…

Тривожний сон мені по скроні лізе.
Прислухався: далеко в нетрях лісу
Хтось жалібно співає. Певно, вовк.

II
Якщо твій розум і думки прозорі,
Найкраще чай робити уночі.
Тоді дивись уважно: при свічі
На дні у кружці ти побачиш зорі,

Котрі співають у небеснім хорі.
Їх так багато! В сиву далечінь,
Шукаючи нев’янучих  цвітінь,
Підеш один.  Зірки впадуть у море.

Так ріже очі темна порожнеча!
Так манить від самого себе втеча!
Ти бачиш ніч. Це значить ти – сліпий.

І в чаю буде аромат буденний,
Додай вершків – і все одно він темний,
Три ложки цукру – все одно гіркий.