А десь далеко ліс танцює п’яний,
А десь у морі тонуть кораблі.
Так розірвати хочеться кайдани,
І вітром розчинитися в імлі!
Крізь ґрати птах крилом до себе манить,
У вирій відлітають журавлі.
Не гояться чомусь криваві рани
В чеканні волі – раю на землі.
Ти – чоловік, що зі свободи виник,
А нині – заарканений бунтар
І страчений без жодної провини.
Світ закрутився в хороводі нар,
І зупинився назавжди годинник,
Помер, не дочекавшись, календар.
***
© Copyright: Дмитрий Левадко, 2016
Свидетельство о публикации №116020906041
Свидетельство о публикации №116020906041
Рецензии