О, мово!
Живої мудрості струмок,
Завжди була ти загадкова,
Те, без чого нема думок.
Родини нашої коріння,
Країни рідної ім’я,
Вогонь майбутнім поколінням,
Ти – батьківщина і сім’я.
О, мово рідна, серце рідне,
Тебе цураються чому?
Ти, як повітря нам потрібна,
Тепер ще більш, ніж в давнину.
Коли палали села, хати,
Коли з корінням вирубати
Хотіли мову і життя –
Цьому не буде вороття!
Вивчайте мову нашу рідну –
Наснаги чисте джерело,
Якщо поваги інших гідні,
Ми мові вмерти не дамо!
1998
Свидетельство о публикации №116020806390