Ми не розуміємо багато,
Божі плани часто таємниця.
Ключ до неї важко підібрати,
А ще важче повністю змириться.
Господи, чому нас покриває
Морок невідомості постійно?
І душа всі сили витрачає
На поневірянь жорстокі війни.
Далі що? – не знаємо нічого,
А проблеми множаться як гній.
І яка їх вирішить дорога,
Як почути голос волі Твій?
Тиша в котрий раз нас пригнітила,
Ми ж давно втомилися чекати...
Наші спроби вирішити діло
Успіхів чомусь не можуть мати.
Вітер розрива вітрила віри,
Ще далеко берег відпочинку...
Тільки в Тебе досконала міра
Долі чим заповнити сторінку.
Ти не запізнишся, прийдеш вчасно,
Вузлики життєві всі розв'яжеш.
Те, чим переймалися ми власне
"Альфу" і "Омегу" Ти покажеш.
Ми не розумiэмо багато
© Copyright: Валентина Коц, 2016
Свидетельство о публикации №116020800631
Свидетельство о публикации №116020800631
Рецензии