Не можу змалювати всю красу
Яка мене оточує творіння.
Подяку, радість серця я несу
В прекрасне наді мною небо синє.
І настрій вмить покращується мій,
Коли шукаю поглядом змарнілим
Я образ незабутній світлий Твій,
Який завжди приносить мені силу.
Потішена, зігріта і жива...
Подяки сльози мов струмочки ллються,
А я шепчу хвали Тобі слова,
Які ніколи, вірю, не зітруться.
Ти поряд, Боже, дихаю Тобою
Як ті весняні квіти чарівні,
Що похилились тихо над водою
Живучи на землі короткі дні.
І я відрізок маю невеликий,
У простір линуть всі мої думки
Нестримані з оточення ніким,
Вони від смутку є найкращі ліки.
Подяка серця
© Copyright: Валентина Коц, 2016
Свидетельство о публикации №116020800593
Свидетельство о публикации №116020800593
Рецензии