Дощ холодний...
Хто йому відкриє двері?
Серце спочива без звуку,
Тільки крилами метелик
ТОркнувся повік.
День хотів скоріш померти,
Ніч цілує краще смерті…
Промінь світлий на паркеті,
Мов панчішечки тоненькі…
Все, що не зберіг…
Я занурився у тишу,
Впала тінь в зім’яте ліжко…
Де поділась ти – колишня?
Почуваюсь безпомічним,
Тим, що і торік…
Фото из инета.
Свидетельство о публикации №116020811872
і Образи відверті, щирі, несподівані...
Дуже сподобався, дякую
Сана Серёгина 21.08.2018 16:28 Заявить о нарушении