А поета не лікують вірші,
А поета не лікують рими,
І поета не врятують гроші,
Коли в думках попіл сивий.
А поета не сп'янить вино-
Для поета важливіші очі...
Ті, що в снах замріяних давно
Бачить він, палаючи, щоночі.
А поету не потрібен дах-
Він живе, літаючи над світом.
І лебідкою, неначе птах,
Бачить те, що оповито димом.
А поета не лікують лікарі-
Він давно невиліковно хворий,
І неначе в небі журавлі,
Він летить думками у безодню.
А поета не лікують вірші,
А поета не лікують рими,
Бо поет - покликання душі,
Що зсередини іде доволі щиро.
Поет
© Copyright: Лиса 25, 2016
Свидетельство о публикации №116020810350
Свидетельство о публикации №116020810350
Рецензии