потойбiччя

Там за стіною всміхнені обличчя,
А ми тут скалимось, мов душить нежить.
Невже-таки, ми родом з потойбіччя?
Чи може нам так жити і належить?
Можливо, з потойбіччя той сусіда,
Що залюбки всміхнеться незнайомцю,
Чи, все ж таки, це я для всього світу
Сумне лайно в джерельній ополонці?


Рецензии
что то сумом потянуло. не надо так грустно.
Ще усмехнется нам доля.
Жизнь она такая,а судьба вообще насмешница, и любит сюрпризы преподносить,правда не всегда радостные,но то вже таке дело.))

Счастья!

Николай Шу   14.02.2016 07:13     Заявить о нарушении
я не против сюрпризов)
и Вам счастья!

Канан   14.02.2016 18:13   Заявить о нарушении