Жавріє на сході рожева співанка,
І тягнеться димка від річки у вир,
І тихо, і спокій – узор вішиванки
Неначе малює дівочий пензлик.
Хати утопають в зеленій рощині,
Біліють на небі кружальця хмарин,
Ген, десь у садку, засміється дівчина
І дзвін помандрує у синь-височінь.
І серце зрадіє любові Господній,
Бо Він сій красі незрівнянний Творець.
Великої слави й хвали Він достойний,
Син Іісус, Дух Святий і Отець.
25.03.2006
Мальовничий край
© Copyright: Ирина Микейлис, 2016
Свидетельство о публикации №116020706921
Свидетельство о публикации №116020706921
Рецензии