Мабуть, по-іншому я бачу просторінь,
Що дивним маревом вкриває світ.
Немов ілюзія, проходить осторонь,
Буденним нарисом між лихоліть.
Диктує нам життя набуті правила,
Кудись мережкою зміїться день…
Душа замріяна, вже майже зваблена,
Малює подумки мотив з пісень.
А може, крайнощі взялися підтюпцем
Весну пришвидшити, спіймавши мить?
Де наша молодість? Змахнула віяльцем
Та про нестримане десь гомонить…
Мабуть, по-іншому торкають промені
Щоку неголену й шалений глузд…
Пегаси безладу надійно схоплені,
Давно приборкані в полоні Муз.
22:12, 7.02.2016 рік.
Зображення: http://nafretiri.ru/forum/336-6306-1
Мабуть, по-iншому
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2016
Свидетельство о публикации №116020712945
Свидетельство о публикации №116020712945
Рецензии
Юро! Гарний вірш, не втримався - експромтнув (чи як його назвать?):
По-іншому, бо й ми й вони не ті -
Вже не безхитрісні, і не такі прості.
Вже не дивуються, а розуміють очі,
Що день - лише спочинку час для ночі,
А літо - це життя серед зими,
А промені ті - то майбутні ми...
Олег Омелянчук 15.02.2016 18:50 • Заявить о нарушении
По-іншому, бо й ми й вони не ті -
Вже не безхитрісні, і не такі прості.
Вже не дивуються, а розуміють очі,
Що день - лише спочинку час для ночі,
А літо - це життя серед зими,
А промені ті - то майбутні ми...
Олег Омелянчук 15.02.2016 18:50 • Заявить о нарушении