Я відчуваю смуток на душі…
І біль, і туга в серці з кожним кроком,
Тож прилітай до мене ти мерщій –
На тебе так чекаю довгі роки.
Натхнення, вітер, принеси мені.
Люби, й мене навчи кохати палко.
Доволі бути нам насамоті,
«Тебе люблю!» - я хочу чути ранком.
Всміхаються назустріч дітлахи –
Обличчя безперечно сяє сяйвом...
Лише твоєї долі завдяки
Ще не затьмарилось життя бажання.
Кохання кличе нас на зустріч з ним,
Кохання – поклик вічного натхнення,
І підіймає душі над усим,
З ним не існують фарби повсякдення.
14.01.2006
Прилiтай, кохання!
© Copyright: Ирина Микейлис, 2016
Свидетельство о публикации №116020710158
Свидетельство о публикации №116020710158
Рецензии