Вечірнє.
Гавкає пес із пітьми -
я не пускаю до хати.
В буду не хоче, кудлатий.
Чує щось - за ворітьми.
Лютий морозцем скубе.
Пес вже не гавка, а виє...
Впустять!- він має надію.
Має, за щось, він себе.
В сіни, хіба, бо, інакше
витиме ніч під вікном.
І не забудуся сном
через старе те ледащо.
В кухні коти, як сичі,
всі на котлові, нівроку.
Кубляться, з нього - ні кроку.
Лазитимуть - уночі...
Вечiрн
© Copyright: Воин Амбера, 2016
Свидетельство о публикации №116020511298
Свидетельство о публикации №116020511298
Рецензии