Ще очі не відкривши після сну,
де щастя роздавало подарунки
в кінці зими запрошуєм весну
і мрієм зранку всі про поцілунки
Про каву запашну і ніжний погляд
улюблені із радіо пісень
про настрій, що тримає тебе поряд
людину, що кохаєм ніч і день
Вазон на підвіконні знову в квітах
у квітах її серденько цвіте
весна в її закоханих орбітах
весна без подарунка не іде
Як прикро, що весна така коротка
чому вона не може бути рік?
напевно, що весна не ідіотка
збирати серце тяжко їй щорік
Отак і ми радіємо весною
кохаємо весняні кольори
і в серце не впускаємо покою
та мрієм про цілунки в наші сни
Закохана весна
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116020511005
Свидетельство о публикации №116020511005
Рецензии