Ні, це не щиросердне
Просто щось в душу запало
І вишкрібає зсередини
Та вже чутно сморід запалу
Слово, немов долото,
Дражнить коваделко до болю,
Стремінце бринить струною
Ти знову і знову виставу,
А я вже "на ти" з труною
Тут від катарсису тільки причина
І приводом відтворити це в буквеній формі
Стала не мода,
А людина
Коли прийде час
привидом буду сам,
все дістане свій епілог,
А сморід гару яскравіше мозок затьмарить
Тоді розірвусь на шмаття
Навіть якщо це буде
Моє найбільше досягнення
За все мимохідне життя
Людина
© Copyright: Соловейэтопанда, 2016
Свидетельство о публикации №116020412624
Свидетельство о публикации №116020412624
Рецензии
Цікавий текст, цікавий твір... Успіхів! І не журіться.
Шон Маклех Патрик 05.02.2016 23:41 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 05.02.2016 23:41 • Заявить о нарушении