Моя видумка

Як здорово, що ти мене не знаєш у житті
Що ми ще не зустрілися з тобою
Не снишся ти , й не дзвониш ти мені
Як добре, що не мариш ти за мною

Як добре, що не ходим ми в кіно
Не шлем листів гарячих про кохання
Не п'ємо на свята сухе вино
Й не видно в sms-ках слів вітання

Дітей нам не потрібно вести в школу
А перед тим - в дитячий той садок
Не будем цілуватись на танцполі
Не треба у сусіда рвать квіток

На море відпочити не поїдем
На лижах не проїдемо з гори
Не будем милуватися ми світом
І ніч нас не запросить в вечори

Недоліків своїх ми не побачим
В пориві гніву посуд не поб'єш
Від друзів не "прилізу" я добрячий
І сльози через мене не проллєш

Не будеш також плакать при розлуках
Й щасливою, коли я повернусь
як здорово, що ми не будем в муках
й на вікна я твої не обернусь

Можливо десь у світі проживаєш
І мрії олівцем  тебе малюють
... Та все ж шкода, що ти мене не знаєш
Як здорово, що тебе не існує