Смуток. Голос твій, як те марево на луні.
Ти - мої завтрішні вихідні. Називаєш своєю.
Віра. Ти - мовчазний океан вночі,
Тріскіт вогнища у печі. Борониш не сплювати ідеї.
Нам - тільки трішки би спільних ран
На подряпанім лікті, гарячих ванн. Прямо перед зорею.
В мені - не бурчить, - вирізняє там -
Серед срібла і амальгам. Відстань правди всієї.
Ми маєм безліч дурних речей.
Недоспаних твоїх очей - хочу я за вечері..
03.02.2016 02:28 Ольга Тєльна
Як називати тебе?
© Copyright: Ольга Тельная, 2016
Свидетельство о публикации №116020301050
Свидетельство о публикации №116020301050
Рецензии