Мені було чотирнадцять.
І я полюбила літо.
Любила, коли було смачно.
Коли ніч-мати ковтала зірки.
Коли кавуновий сік обіймав мене зсередини. І ставало так солодко, як ніби це цілував мене ти.
Здавалося, що це буде тривати вічно. Здавалося, що я вічна. Здавалося, що зошит, в якому я пишу тобі вірші, теж вічний і ніколи не закінчиться.
І ти дивився на мене так, наче хотів сказати, що така дівчинка, як я, повинна бути щасливою.
«Пообіцяй мені? Добре?».
Мені було чотирнадцять. І я закохалася в літо.
Це літо носило твоє ім'я.
15/11/15
ankaOZ©
15. 11. 15
© Copyright: Анка Оз, 2016
Свидетельство о публикации №116020310030
Свидетельство о публикации №116020310030
Рецензии