Коли я здалеку прийшов додому
на промені з-під довгих, чорних вій,
ти знов мені прощаєш присмак втоми,
який ти називаєш "хлопче мій"...
А я не можу сорому позбутись,
бо рвусь до тебе юним і хутким.
Та днів і літ минулих тягнуть пута
і досвід поміж них і поміж тим...
Прийшов без квітів – не даси відкоша.
Весь світ до ніг за "хлопче мій" твоє...
У відповідь скажу "моя хороша"
і "дякувати Богу, що ти є"...
Хлопче мiй, або Розрахунки щастя
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116013012470
Свидетельство о публикации №116013012470
Рецензии