***
Як вкраїнську я мову почую,
То як арфа загра навкруги,
Кожне слово кохане милую,
Щоби чули мої вороги.
Як вкраїнську я мову почую,
То розквітнуть, як в мальви вуста,
І англійською декому втну я,
Але ж наша сама доброта.
То не мова, то ж спів солов"їний,
То ж степів і душі широта,
То хмаринки легенька пір"Їна
Понад гаєм зеленим вита.
Наче дощик веселий, дрібненький,
Сіє в наші веселі жита,
Мова та, як козак молоденький,
Як дівчина в вінку молода.
Мова та- то є матінки слово,
Що повік у душі не згаса,
Ожиє рідна хата й діброва,
І сорочечка біла й проста.
Як вкраїнську я мову почую,
То у серці, аж кров закипа,
Кожне слово, як перстень, карбую,
Отака вона в нас золота...
Отака до душі притаманна,
Отака кольорова й дзвінка,
І навіки вона нам кохана,
І ріднішої в світі нема.
***
Як вкраiнську я мову почую
© Copyright: Ирина Боговина, 2016
Свидетельство о публикации №116013010783
Свидетельство о публикации №116013010783
Рецензии