***
Тавруй, кричи - російської не треба !
Я все одно буду писать,
Бо щастя іншого не треба
Зі словом жити і вмирать.
Така проблема зроду не стояла,
Якою мовою співать,
Я їх обох в душі плекала,
Обох їх буду й шанувать.
Бо то слов"янські, вільні, звучні, мови,
Що збагатили увесь світ,
То мова Пушкіна й Толстого,
Шевченка вічній заповіт.
Тавруй. кричи -російської не треба!,
Одна сестра , а друга мать,
Їх розділять в душі не треба,
Їх мусим щиро лиш кохать.
Як присмак страв, як сонце, вітер, небо,
Обидві рідні мови нам,
І жодну відірвать від себе
Нікому в світі я не дам.
Тавруй, кричи - російської не треба,
А я не зможу не писать,
Обидві мови прийшли з степу
І від землі, в якій нам всім лежать...
***
Обидвi мови рiднi нам
© Copyright: Ирина Боговина, 2016
Свидетельство о публикации №116013010400
Свидетельство о публикации №116013010400
Рецензии