Моiм однокласникам
Дзвінок, неначе, продзвенів,
І ми виходимо із класу.
З проміжком лиш і літ і днів,
По одному вже, а не зразу.
Ідуть роки, пустіє клас,
Робити сумно перекличку…
Чиясь душа вже бачить нас,
А ми лише його табличку...
Й хоча не знаємо за ким,
Наступний хто і хто останній.
Все ж по очах димком їдким
Охопить сумом на світанні.
18.01.2016.
Свидетельство о публикации №116012912587
Артур Грей Эсквайр 30.01.2016 00:38 Заявить о нарушении