Смiття-життя!
А інколи буває навпаки
Здається починається кохання
А то були прості і прісні сни
Барвінок у очах чортополоху
Життя хай чорно-біле і без мрій
Та серцем і душею він потроху
Фарбується яскравістю подій
Отак і ми, все мріємо, бажаєм...
Розлука і кохання пожиттю
А самі ми не чули і не знаєм
Що щастя може бути і в сміттю
Сміттям рахуєм посмішку людини
І тепле слово також як сміття
Не щиро раді радощам дитини
А це сміття- насправді є життя!
Кохати ще у вето не занесли
Цілунки заборони не дійшли
І посмішку дозволено у весни
Мрійливо оберемками нести
Свидетельство о публикации №116012912226