Дайте ж крила!
Крига вкрила -
Одже, час уже на зліт?
Я повільно відпустила,
Землю - сивий моноліт.
Йду в повітрі, як примара,
Відчуваю в тіло струм,
Я будую, аж до хмари
Сходи: мрій, надій і дум...
Заважати має побут
Та чомусь не заважа
Я була раніше робот,
І з'їла мене іржа...
Неможливо брухтом стати,
Як талан літати дать.
Неможливо крилам спати,
Як народжений літать.
дайте ж крила
© Copyright: Ломтева Инга, 2016
Свидетельство о публикации №116012806694
Свидетельство о публикации №116012806694
Рецензии