* * *
Одного разу в пеклі раю
скінчились фрукти і смола…
* * *
Цей Місяць світить якось дивно:
одним лицем і то вночі…
* * *
Скриплять диван, підлога, кості.
Іржаво плаче вісь Землі…
* * *
Венера кликала до себе.
Я не пішов, такий осел…
* * *
Збирайте водень у пакети.
У Сонці скоро догорить…
* * *
Чорніла дірка над зорею.
Зоря сивіла від жаги…
* * *
Шукав себе у паралелях.
Знайшов заснулим у куті…
* * *
І ти, Плутоне – не планета.
А прикидався довгий час…
* * *
Десь у районі Андромеди
гори, сіяй, моя «звєзда»…
* * *
У тому космосі – парсеки.
У мене – відстань до ларка…
* * *
Нема причини просто бути,
коли є таїни Буття…
* * *
Моргає небо світлом далі,
хоча очей давно нема…
28.01.2016
Космично-патологичнэ
© Copyright: Олехо, 2016
Свидетельство о публикации №116012811928
Свидетельство о публикации №116012811928
Рецензии
Олехо!!! Спасибо за философскую иронию! Понравилось! С весною и теплом,Инна.
Инна Гаврилова 09.03.2016 19:42 • Заявить о нарушении
Инна Гаврилова 09.03.2016 19:42 • Заявить о нарушении
Спасибо, Инна, за доброе слово. Грешен, каюсь, на доморощенную философию и самоиронию. А может, не грешен, а добродетелен этим?... Себя так взбадриваю... Олехо.
Олехо 09.03.2016 20:44 Заявить о нарушении
Олехо 09.03.2016 20:44 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.