Магiя -Фантасма-

З посвятою Миколі Філянському

Цей білий-білий світ!
Небесне молоко.
Сочиться світло через щілину фронтону.
Туман все оповив, туман все оповів.
Я знов повіки опускаю.
Лечу все вище, десь внизу ліси, болота, луки.
Ні крил нема, ні рук. І навіть кволе "я"
поволі затихає.
Про що я розповім, коли все ж долечу?
Чи гомонітиму у колі, чи тет-а-тет?
Чи може я мовчатиму,
занурившись у позачасся?
Сто вісім запитань, а відповідь одна.
І ти її давно вже знаєш.
Боятися чи ні?
Який у тому сенс, коли ти на клинку
лежав після розп'яття,
покинутим людьми і Богом.
То так тоді здалося.
Ти відбоявся, відболів.
Ти зрозумів, що Всесвіт у тобі.
І все, що треба,
все найкоштовніше
заховане на самім виднім місці.
Лежи ж, відпочивай в небеснім молоці!
Я повернуся дуже скоро.


© Copyright: Валентин Лученко, 2016


Рецензии
Майстерно, друже, майстерно!!! Особливо сподобалось ось це: "Лежи ж, відпочивай в небеснім молоці!" Іноді падаєш в молоко зірок - головою пірнаєш як в небесну ріку... Саме так... І пливеш...

Артур Грей Эсквайр   30.01.2016 01:23     Заявить о нарушении
Дякую, за такий чудовий відгук!

Валео Лученко   30.01.2016 09:22   Заявить о нарушении