Доля приймака
Як тяжко жити в приймаках,
Коли тебе чужим вважають,
Коли, попхне тебе усяк,
Як не старайся - зневажають.
Сирітська доля ти сумна,
Безхатченко, злиденний прийма,
Хоч цілий світ ти обіймав,
Терпи, вклонняйся та не скигли.
Тебе прийняли, як кота,
Матрасик дали, дали миску,
А як відкриеш трохи рота,
Одраз, отримаеш по писку.
Як не старайся, не корпи,
Та як не гни спини своеї,
Чужинець ти на всі роки,
Бо навіть пес рідніший тебе.
Або ж як навіть ви й рідня
Але не маешь свої хати,
Хочь скалку з полу ти підняв,
То все одно, ти винуватий.
У приймах з милості живешь,
Хазяїн хати, буде паном,
А ти до поки, не помрешь
Для него лишишся бараном.
Автор Широков А.А. 11.05 2014 Урал Каслі
Доля приймака
© Copyright: Алексей Широков 3, 2016
Свидетельство о публикации №116012700777
Свидетельство о публикации №116012700777
Рецензии