В минулому я справді був котом.
В весняні ночі лазив на горище
І чуйно слухав як шкребуться миші,
І бив від нетерплячесті хвостом.
Вночі я бачив краще всіх котів,
Як сни які я бачу і донині.
І на комині я як на вершині,
Мені здалося подругу зустрів.
Як я мурчав любовніі слова.
Як я лащився,як я терся боком.
Як ми кохались поряд з водостоком,
Де щойно пробивалася трава.
Я мітив теріторію на запах.
Як було треба,бійки не цурався.
Переді мною не один собака всрався.
Я був бійцем,не відчував я жаху.
В минулому я справді був котом.
Думки такі не знаю чого варті.
Як дев"ять я життів даремно втратив,
Не треба майже думати за то.
У тім житті,я справді був котом.
В минулому я справдi був котом
© Copyright: Олег Викторов, 2016
Свидетельство о публикации №116012706789
Свидетельство о публикации №116012706789
Рецензии
