Час лихий настане

Так часто дивлюсь на ті  зорі   вночі,
І думаю: чому гине стільки народу?
Невже ми   не люди, а   нещасні комарі,
Що прихлопнув , та що того роду!

Невже наші діти  будуть такі?
Так тяжко, як і  ми жити  й тужити ?
І також будуть горіти в вогні,
І дозволятимуть себе гнобити?

Невже ми нічого так і не навчились?
Ніяк не відступим  і кроку з порога?
То в  нас, допоки  ми тут будем жити,
Буде протоптана ворогом дорога.

То так і будем  кланятись панам за подачками ?
І гордо  за кусінь  солі і хліба вмирати ?
То, хто ж тоді після нас зостанеться?
Хто буде нашу націю  потім  ховати?

А якщо і далі  так буде тривати,
То скоро нас усіх майже  не стане!
Чи ви думаєте, що жаліти вас "хтось" стане,
Ох ні!  Не надійтесь ! Не стане.
 
Закрутять Вам руки назад за спину
І зашморг на шиї затянуть.
Ой горе! Ой горе ,мій бідний люде!
Бач, час  лихий для Всіх настане!
 
Давайте, не будем з цим лихом  миритись!
Не будем пускати біду до порога.
А разом, усім  суспільством - відкрито,
Будем боротись з надією, з вірою  народа!

Чому моя  Україна  трудівниця- рабиня? Чому?
Чому  чути стогін  і ллється кров невинного народу?
Можливо це вигідно запроданцям  і тому,
Наші коріння    в'януть й   не мають плоду?