Что-то шепчет осень... Из Маргариты Метелецкой

Шепоче щось осiння мла 
(http://www.stihi.ru/2016/01/26/9450)
МАРГАРИТА  МЕТЕЛЕЦКАЯ

----------------------------------

      Шепоче щось осіння мла,
      Ховає обрис під вуаллю
      Туманів сивих...Хуга зла
      У серці, скутому печаллю...

      Такий холодний, наче лід,
      Знов сіє дощик без упину !
      Чи друзів запросити слід
      На невибагливу гостину ?

      Щоб разом з ними розігнать
      Цю темряву із оксамиту
      І щиро душу розкривать,
      Приємно кавою зігріту ...

                ------------------
*************************************


Что шепчет осени пора,
Лицо запрятав под вуалью
Седых туманов?.. Буря, мгла -
На сердце, скованном печалью...

Такой холодный, словно лед,
Вновь дождик льёт без перерыва!
Друзей ли пригласить на "слёт"?
Кто ж отзовётся на порыв мой?

Чтоб вместе с ними разогнать
Всю темноту , весь бархат ночи
И вечно душу открывать,
Согретую от кофе , впрочем...