Жiночi iлюзii

  гумореска

Так здихатись хочу ораву -
Качок і гусей і корів,
Та ще, щоб не нюхать отраву -
Івана, який надоїв.
А серце ятрить моє - рана,
Солодкеє слово "комфорт",
Від кіз, від каструль, від Івана
Приїхала я на курорт.
Ой, мабуть отут я зів'яну,
Куди ж мені дітись тепер,
Бо в "Славі", куди б ти не глянув:
- "Мінер", "хокеїст", "полотер".
Все теє забрала би трясця,
Я вдарила з дому драла,
У "Славі" знайшла своє "щастя"-
Другої орлиці "орла".
Ой, людоньки, я помилилась,
Відпустка пішла нанівець.
Я ближче його роздивилась,
Та це ж не Орел - горобець!
Сіренький, жадненький на гроші,
У ньому ревнивець сидить,
Та ось іще чим не хороший -
Нап'ється і щось белькотить.
А п'є він не чай і не каву,
Нап'ється неначе свиня,
Та курить весь день безугаву,
Й за пів-кілометра воня.
Невже ж я така балахманна,
Куди ж я дивилась, куди?
Він дуже похожий на Йвана -
Неначе дві краплі води.
З жінками крутивсь на всі боки,
Усіх їх без тями любив,
По гніздах орлиних за роки,
Він пір'я своє розгубив.
Розказує всім небилиці,
Що він ще дебелий як цвях,
Що плачуть за ним молодиці,
В самого ж покійник в штанях.
Спіткало мене люте лихо,
Надії спалило вогнем:
Мацнула, а там...тихо-тихо,
Й штани не стають курінем.
Не вірте, що десь-то є краще,
Ілюзія все то, обман.
І тут таке саме ледащо,
Іван, він усюди Іван.
Лікуйтесь, цілуйтесь, гуляйте,
А після курортних потіх -
Скоріше додому вертайте,
До Йванів вертайте своїх!

      25. 01. 2016 г.
           16:33.