В дчай

Ой, ніченька! Ой, темна!
Приспи журбу таємну,
Що сині очі сльозою  виїла,
Що темною хмарою розум затьмарила!
Гіллям івовим руки падають.
Дух у кайданах зневірився, –
Схилив голову на груди тихі, –
Немає ні снаги, ні завзяття.
Як покійник у труні,
Як вінок по воді:
Несуть, то й пливу!

Ой, ніченька! Ой, темна!
Приспи мене нікчемну!


Рецензии
не знаю якого японця нагадав цей Ваш вірш панові Артурові Сіренко, який чомусь став соромитися власного прізвища та переродився у столітнього ірландця Шона Маклаховича Патрика, але мені особисто сподобалася саме оригінальність викладення - певна пісенність. Тобто, читаючи, розумієш, що в тисячі разів краще хоча би один раз почути його десь над сонною річкою у темних верболозах.
Щось трохи схоже писав і я: http://stihi.ru/2015/09/26/8875 "Відьма" називається. Завітайте за нагоди та подивуйтеся з того, як багато спільного може бути у зовсім різних людей, як оце тепер дивуюся я. Щиро дякую,

Олег Омелянчук   25.03.2016 11:58     Заявить о нарушении
Дякую за цікаву рецензію.
Дивуюсь емоційній лінії "Відьма" -"Відчай"!
З повагою,

Инга Тэнко   25.03.2016 14:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.