Про життя
На кожному вікні своєрідна стигма.
Голос птахів, мов кричить хтось мені:
Я зараз пригну. Ти не віриш - я пригну.
З веранди заходжу в свій дім, знов і знов,
Маючи життя, що подібне ерзацу.
І ніхто не побачить, як я їстиму плов,
І ніхто не побачить, як я чухаю яйця.
Свидетельство о публикации №116012511729